Вісти з Галичини

Голод на Покуттю

Страшенна нужда, котра лютує скрізь у Східній Галичині, найбільше дається в знаки бідному українському населенню Покуття, де населення їсть траву, хопту, бо зерна нема навіть на озимий посів. Наслідком голоду вибухло незвичайно багато пошесних хороб, які прямо винищують нещасну українську людність.

Ляцька жорстокість

Про те, з якою жорстокістю поводяться Ляхи з українським населенням, може свідчити хочби й такий факт: Кілька жінок та дівчат вибиралися з ст. Станиславів до Пикулич біля Перемишля, щоби передати своїм чоловікам, синам та братам, яких Ляхи інтернували й винищують голодом, трошки харчів. Але коли вони вже мали сідати до вагонів, ляцькі жовніри заступили їм дорогу, викрикуючи: „Не пустимо до Перемишля, нехай там повиздихають всі Українці з голоду!". Бідні жінки плакали і благали, але все було даремне. Поїзд рушив і вони лишилися.

Реквізиції по селах

По селах крутяться польські жовніри, або може й перебрані на жовнірів, і вимагають від наших селян ріжних харчових продуктів. Селяне бояться їм відмовити, бо за це легко дістати кулю в лоб і примушені віддавати свій останній кавалок хліба. Польська жандармерія не звертає на цих грабіжників жадної уваги. Доходить до того, що польські „пожондкі" пані зі Львова одправляються на села в супроводі якогонебудь знайомого чи родича лєґіонера, який примушує селян продавати по дуже низьким цінам.

Винищення наших полонених

Гинуть наші полонені й інтерновані! В одному таборі Бугшопи вмерло за один місяць серпень 492 Українців, за оден 30 серпня вмерло 44 людей. Те саме діється по всіх численних таборах: Домбю, Пікуличах, Ланьцуті… Всього не перелічити…

Мученицький шлях української школи

Українські школи замкнені. Помешкання їх зареквіровані, а майно відібране на користь польських шкіл. Але мало цього. Коли українська приватна школа ім. Шашкевича у Золочеві придбала собі новий інвентар, то окружна шкільна рада замкнула школу, а жандармерія опечатала будинок і управительку школи притягнено до відповідальности. І це не одинокий випадок, це ціла система боротьби з українською школою, яка навіть приватно не може істнувати в таких умовах. Польські жовніри не милують навіть дітей. Наводимо один з численних прикладів польського поводження з нашими школярами. 19 вересня у Станиславові один жовнір, побачивши на кашкеті одного українського гімназиста букву »Ґ«, ударив хлопця так сильно, що насадив йому шапку на ніс. Подібні випадки, коли польські жовніри бють безборонних українських дітей в день на вулиці навіть більших міст Східньої Галичини, трапляються дуже часто!

Харчі з Америки

діляться дуже несправедливо. Іще по великих містах Українцям дещо перепадає, а по селах то рішуче все забирають Поляки.

Реквізиції в околицях Перемишля

В місті і його околиці постійно ходять самозвані патрулі, офіцери та урядові особи, які використовують польський терор над беззахисним українським населенням і систематично забирають ріжними погрозами від селян все, що можна і чого не можна. Недавно в селі Яксманичах патруля забрала від селян кілька десятків тисяч корон. Рекорд реквізицій осягнув якийсь »поручник«, що зявився у село Курманичі і заявив, що має наказ інтернувати 7 українських селян. До помочи він прикликав жандармів і так довго кричав, що всі повірили, що він дійсно має наказ інтернувати Українців. Тоді він зажадав викупу і, забравши 10000 корон, утік.

Польські провокації

Останніми часами Поляки поширюють нові провокаційні чутки про те, ніби Українці у Сх. Галичині готуються до повстання. Смішно доводити, що це цілком безпідставна брехня, якою Поляки викликують і виправдують нові масові інтернування Українців. В одному лише повіті Вібрка останніми днями інтернувано і вивезено в один з таборів 250 Українців, де всіх їх чекає неминуща смерть від голоду чи від побоїв польських вартових.


ПОКЛИК. Закладайте скрізь читальні „Січі"! Вчіть муштри українську молодь! Освідомляйте всіх про кривду заподіяну нам в Галичині!