Підсумки хлібозаготівель і завдання КП(б)У в боротьбі за піднесення сільського господарства України
Доповідь тов. Косіора С. В. на пленумі ЦК КП(б)У
І. Про підсумки хлібозаготівель на Україні та постанову ЦК ВКП(б) від 24 січня 1933 р.
Товариші! Весняна засівна кампанія на Україні в цьому році - першому році другої п'ятирічки має для нас, для народнього господарства не тільки України, а й цілого Радянського Союзу виняткове значення. Ця кампанія буде вирішальною у справі забезпечення і зміцнення корінного повороту в боротьбі за підвищення врожайности, за організаційно-господарське зміцнення колгоспів та радгоспів. Саме тому ми вирішили основні питання сільського господарства, питання готування до весняної засівної кампанії поставити на обговорення нинішнього пленуму ЦК КП(б)У.
Але не можна по-справжньому ці питання розглядати і правильні шляхи до їх розв'язання не можна накреслити, не зупинившись на постанові ЦК ВКП(б) від 24 січня, не проаналізувавши по більшовицькому ті підсумки, які ми маємо в галузі хлібозаготівель, в галузі керування колгоспами за минулий рік. Ось чому ми вважали за потрібне ці два питання об'єднати для того, щоб водночас їх вислухати й потім спільно обговорити.
Перше, з чого слід почати, - це як ми повинні поставитись до ухвали ЦК ВКП(б) від 24 січня, як ми повинні тут, на нашому пленумі перед лицем всієї української партійної організації розглядати цю ухвалу і які зробити з неї висновки.
Може не всі ще знають цю ухвалу, тому я її зачитаю:
«ЦК вважає за встановлене, що парторганізації України не впоралися з покладеним на них партійним завданням щодо організації хлібозаготівель та виконанням пляну хлібоздавання, не зважаючи на триразове скорочення і без того скороченого пляну.
ЦК вважає, що основними областями, які вирішують долю сільського господарства України, і які треба насамперед зміцнити, - є Одеська, Дніпропетровська та Харківська області. ЦК ВКП(б) ухвалює:
1. Намітити другим секретарем ЦК КП(б)У і першим секретарем харківського обкому - секретаря ЦК тов. Постишева.
2. Намітити першим секретарем дніпропетровського обкому тов. Хатаєвича, залишивши його одним з секретарів ЦК КП(б)У.
3. Намітити першим секретарем одеського обкому тов. Вегера.
4. Звільнити т.т. Майорова, Строганова і Терехова від тих посад, що їх вони посідають нині і направити їх в розпорядження ЦК.
5. Т.т. Постишеву, Хатаєвичу і Вегеру почати виконувати свої обов'язки на новій роботі не пізніше, як 30 січня ц. р.».
Товариші, що повинні ми, більшовики України, відповісти ЦК ВКП(б) на цю постанову так і на промову тов. Сталіна на об'єднаному пленумі ЦК і ЦКК, в якій було, скритиковано хиби нашої роботи на селі.
Чи можемо ми обмежитися коротким визнанням своїх помилок? Я думаю, що цього зовсім недосить. Адже справа не так у визнанні своїх помилок окремими особами чи цілими організаціями. Справа в тім, що на цих помилках ми повинні, - як учив нас Ленін, - виховувати більшовицьку організацію, виховуючи членів партії, вчити їх як треба по-більшовицькому працювати, як треба по-більшовицькому запроваджувати в життя лінію партії.
Ось чому не можна обмежитися загальними балачками і формальним визнанням своїх помилок. Ми повинні по-більшовицькому до кінця, перед партійною організацією розгорнути критику цих помилок, показати, в чім вони полягають, пояснити їх суть, щоб уся партійна організація зрозуміла в чім зміст постанови ЦК ВКП(б).
